Четверта влада. Як людям керувати своєю країною кожен день

МедіаГромада. Центр громадянської журналістики


Що таке четверта влада?

Перша влада – законодавча, друга – виконавча, третя – судова.

Четвертою ж владою образно називають засоби масової інформації, які нібито мають великий вплив на суспільство.

Розмови про четверту влади ведуться досить давно. Про неї згадував ще Томас Карлайл, британський письменник і філософ 19-го століття, а також його співвітчизник і сучасник, політик Томас Маколей. Маколей вперше друковано згадав про четверту владу в сучасному її розумінні. Оскар Уайлд, британський письменник, поет і філософ, четвертою владою вважав журналістику.

Ми розуміємо, що ЗМІ ніколи не були і не є владою в класичному її визначенні. За цим визначенням, влада – це можливість і здатність нав’язати свою волю, впливати на діяльність і поведінку інших людей, навіть всупереч їх опору. ЗМІ не мають законного права насильно примушувати до вчинення будь-якої дії, наприклад, до сплати штрафу.

ЗМІ є скоріше інструментом, який можна використовувати як на благо людям, так і на шкоду. Інструмент цей досить потужний. Він впливає на настрої, думки, а в результаті і на дії людей.

Чому в “нормальній” державі ЗМІ можуть бути четвертою владою?

В умовно “нормальній” державі передбачається, що кожна з влад виконує покладені на неї обов’язки. Законодавча створює закони, виконавча – виконує їх, а судова вирішує спори і роздає покарання порушникам. ЗМІ знаходять і висвітлюють різні проблеми, що виникають і тут, і там, доносять інформацію до громадян і до трьох влад. При цьому всі влади взаємодіють одна з одною й зі ЗМІ, взаємокоригують свою діяльність.

І якщо ЗМІ розкривають якусь проблему, то в її розв’язання включаються виконавча, судова і навіть законодавча влада. У цьому випадку ЗМІ (а через них, потенційно, будь-який громадянин, що побачив проблему першим) опосередковано, через три офіційні влади, здійснюють свої “владні” повноваження.

Класичний приклад потужного впливу ЗМІ на процеси в країні – “Уотергейтский скандал”, що потягнув за собою відставку президента США Річарда Ніксона. Як написав американський дослідник Самюель Хантінгтон, «У двох найдраматичніших внутрішньополітичних конфліктах періоду ніксонівської адміністрації – конфліктах, викликаних публікацією документів Пентагону і Вотергейтом, – органи масової інформації країни кинули виклик і завдали поразки очільнику виконавчої влади. Преса фактично зіграла провідну роль у тому, що до цих пір не вдавалося жодному окремо взятому інститутові, угрупованню або комбінації інститутів в американській історії – позбавити свого поста президента, який був обраний менше двох років тому, домігшись підтримки більшості, що став одним з найзначніших в американській історії».

У цьому випадку ЗМІ виступили справжньою четвертою владою і фактично звільнили главу виконавчої влади.

В умовно “нормальній” державі ЗМІ збирають і поширюють інформацію, що важлива для громадян та влади для вирішення виникаючих проблем. Тим самим ЗМІ, хоч і опосередковано, домагаються конкретного результату, впливаючи на діяльність і поведінку людей, навіть всупереч їх опору. Четверта влада працює.

Чому в Україні це не працює?

В Україні, як пострадянській країні, поділ влади ще не став традицією по суті. Влади розділені лише формально.

При цьому кожна влада займається не тим, чим повинна була б займатися.

Головні функції влади в Україні:

1. Організація корупційних схем видобутку грошей, у тому числі створення внутрішньовладної вертикалі з підйому хабарів і “відкатів” знизу нагору.

2. Придушення супротивників, бажаючих посісти місця у владі і, відповідно, у “годуючих” схемах, а також супротивників, бажаючих зруйнувати цю клоаку і навести порядок в країні.

Тому будь-який інформаційний сигнал ЗМІ про проблему розглядається з точки зору безпеки владної годівниці. Представник нижчої ланки влади, що засвітився в ЗМІ своїми неподобствами, виштовхується із ганьбою тільки для того, щоб не “світити” системність корупційних схем і “рибу” крупніше.

А якщо раптом якогось чиновника ловлять на хабарі, то швидше за все тому, що він перестав передавати ці хабарі наверх або ж став “відкушувати” собі з цих потоків не по чину багато.

І як би ЗМІ ні світили на проблеми, владам ніколи – вони займаються своєю насосно-ліфтової роботою.

ЗМІ також загрузли в корупції економічній та політичній – публікують “джинсу” (замовні платні публікації без згадки оплатності й замовності), займаються інформаційним кілерством за вказівкою господарів. Одиничні приклади нормальної роботи ЗМІ тільки підкреслюють системність неподобств.

Як створити справжню четверту владу?

Передумови

В епоху інтернету та соціальних мереж, комп’ютерів-планшетів і смартфонів, цифрового відео – з’являється унікальна можливість збирати і передавати інформацію від кожної людини до кожної людини.

Ми бачимо, як новинні та тематичні сайти, блоги, форуми, соціальні мережі, фото і відеохостінги наповнюються текстами, фото і відеозаписами мільйонів людей. Люди описують і записують все, що здається їм цікавим, і діляться цією інформацією з усіма навколо.

Особливо “гарячими” стають тексти, фото і відео, які сигналізують про злочини, проблеми, порушенні прав людей. Ці матеріали являють собою зародки громадянського репортерства, народної журналістики, найпростіших мікроЗМІ.

Кожен може взяти мобільний телефон, піти на місце події (кримінальної, техногенної або соціально-політичної) на своїй вулиці, відзняти відеосюжет і викласти його на відеохостинг. Це зародки громадянського телебачення. “Далеко бачу” (телебачення) – бачу з Донецька і знаю, що відбулося у Львові, бо хтось пішов і зняв відео про подію, а потім виклав його на YouTube.

Сьогодні легко можна за допомогою вебкамери транслювати живе відео в інтернет.

Потенційно кожна людина, якій цікаво збирати і поширювати інформацію, може стати громадським репортером.

Народження медіасфери Землі

У цьому величезному “броунівському русі” вже почали з’являтися “згустки” протоЗМІ, коли люди або групи людей регулярно збирають і поширюють інформацію про події на цікаву їм тему.

У цьому первісному медіа-супі намічається структура майбутньої глобальної інформаційної соціальної мережі, живого, вічно мінливого, рухомого, дихаючого, величезного ЗМІ розміром з планету.

Журналістські ЗМІ скоро потонуть, розчиняться в цій глобальній медіасімфоніі. Найцікавіші піднімуться й стануть островами на перетині мільярдів медіапотоків.

Вся країна – ЗМІ

В Україні безліч людей залучені до процесу створення всеукраїнської інформаційної соціальної мережі, ЗМІ розміром із країну. Залучені неорганізовано. Точніше – розрізнено-самоорганізовано.

Безліч людей реагує на події, публікує інформацію про них, підключається до конкретних дій і акцій в інтернеті й поза ним.

Люди виявляють проблеми, кличуть на допомогу всіх небайдужих, йдуть на вулиці і в установи, і намагаються вирішити ці проблеми. Ми бачимо, як народні протоЗМІ, що зароджуються, відразу починають оформлюватися у четверту владу, яка діє безпосередньо. Люди беруть інформацію, поширюють її, йдуть на місце події і впливають на ситуацію фізично. І в результаті, наприклад, міліціонер-злочинець потрапляє за грати. Або зупиняється незаконне будівництво, що порушує права людей. Прикладів таких – тисячі.

Якщо системно підійти до цього питання, можна створити ЗМІ розміром з Україну.

Можливо створити справжню четверту владу

Безліч громадянських репортерів (які можуть бути й громадянськими активістами), озброєних доступною технікою та репортерськими знаннями базового рівня, виявлятимуть і висвітлюватимуть усі – малі та великі – проблеми, що безперервно виникають по всій країні.

Безліч мультимедійних інформаційних майданчиків транслюватимуть зібрану інформацію.

Безліч громадянських активістів (які й самі можуть бути репортерами), включаючи громадські організації, підключатимуться до вирішення виявлених проблем.

Таким чином народжується справжня четверта влада. Вона не тільки висвітлює інформаційно, впливає віртуально, але й діє фізично. Впливає в тому числі й на перші три влади. Змушує ці влади виконувати покладені на них суспільством функції.

Активні громадяни, реалізуючи свої конституційні права, здатні, як влада, нав’язати свою волю, впливати на діяльність і поведінку інших людей, організацій та установ, навіть всупереч їх опору, з метою дотримання прав і свобод, виконання чинного законодавства, створення нових законів, що усувають виявлені неподобства.

Четверта влада. Як громадянам керувати Україною щодня

Громадяни можуть керувати своєю країною кожен день безпосередньо, самі. А не під час виборів і лише опосередковано, через різних депутатів.

Таке управління стає можливим завдяки четвертій владі. Влада засобу масової інформації, в який залучені сотні, тисячі, мільйони активних небайдужих громадян.

Небайдужих і так чи інакше активних громадян, як показують соціологічні дослідження, в Україні 10-15%. Уявімо собі на мить 3 або 4 мільйони організованих у систему громадянських репортерів. Хто може закрити таке ЗМІ? Хто може його купити? Хто здатний упоратися з ним?

Уявімо собі, що по всій країні цими мільйонами репортерів виявляються й висвітлюються проблеми. Мільйони активістів йдуть і вирішують ці проблеми.

Вирішені і невирішені проблеми знову висвітлюються, записуються в позитивний і негативний досвід, беруться в подальше опрацювання.

Як ми пам’ятаємо, за визначенням, влада – це можливість і здатність нав’язати свою волю, впливати на діяльність і поведінку інших людей, навіть всупереч їх опору.

Згідно статті 5 Конституції України, “Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.”

Четверта влада якраз і є інструментом безпосереднього народовладдя. При цьому четверта влада, тобто озброєний інформацією народ, може взаємодіяти з першими трьома владами – законодавчою, виконавчою та судовою – для найбільш повної реалізації конституційних прав громадян.

Коли в країні три влади загрузли в корупції і самозадоволенні, народ все частіше виходить на вулиці. Ще трохи – і почнуться суди Лінча. У тому числі й над осатанілими від злодійства і безкарності представниками трьох влад. Але це не вихід. Це початок хаосу.

Вихід із ситуації в країні для громадян у тому, щоб почати реалізовувати свої конституційні владні права. Четверта влада – це хороший інструмент. Перевірений, дієвий інструмент.

Ніхто не може перемогти народ, озброєний інформацією.

Пора розпочати керувати своєю країною кожен день.

Андрій Мірошниченко

Червень 2013 р.



Дивіться ще:

Залишити відповідь